Що таке забрусний мед?

Забрусний мед - це мед, який отримують бджолярі від фільтрації забрусу. Забрус - це воскові кришечки стільників,  зрізані бджолярем при відкачці меду. Бджоляр зрізає приблизно 1 мм стільників з забрусним медом. Зрізаний забрус збирається окремо і має невелику кількість забрусного меду, який був під цією печаткою стільників.

 

 

Він склається на фільтр і через 1 -2 дні мед стікає в окремий посуд. У забрусному меді може бути присутнім деяка кількість воску з забрусу, що є нормою. Цей продукт збирається бджолярами в обмежених кількостях, але він має дуже корисні властивості і тому високо цінується. Стільники після обрізки забрусу відкачується відцентровим способом на медогонці для отримання звичайного меду.

 

У забрусному меді є речовини, яких у відкачаному (відцентровому) меді істотно менше, або немає взагалі. Однією з таких речовин є лізоцим. У бджолиній сім'ї цей фермент забезпечує антибактеріальний захист всієї сім'ї. У людському організмі лізоцим є активатором імунної системи, забезпечуючи цим самим підвищення імунітету, особливо слизових носоглотки, очей, статевих органів, шкірних покривів. Встановлено, що існує значна різниця між забрусним і відцентровим медом за ступенем бактерицидності, яка визначається наявністю лізоциму. У забрусному меді цього ферменту 10-17 мкг/мл, а у відцентровому - 1-3 мкг/мл. Очевидно, не випадково забрусний мед вважається більш цілющим.

 

А чому мед з одного стільника, але отриманий різним способом (забрусний і відцентровий ), містить різну кількість лізоциму? Відбувається це тому, що лізоцим має меншу питому вагу (1,0 г/см3), ніж сам мед (1,4 г/см3) і не розподіляється рівномірно по комірці стільника, а через своє меншої питомої ваги по відношенню до меду він локалізується у верхній частині комірки стільника. Такій локалізації ферменту сприяє і та обставина, що зовнішня сторона комірки стільників має нахил величиною близько 7% вгору по відношенню до горизонталі.

 

При відкачуванні меду воскові кришечки  (забрус) разом з основною кількістю лізоциму бджолярі зрізають, тому у відцентровому меді цього ферменту завжди менше, ніж у забрусному меді і забрусі. Розрахунки показують, що відносний вміст лізоциму в забрусі майже в 20 разів більше, ніж у забрусному меді, і в 140 разів більше, ніж у відцентровому меді. Дивлячись на ці цифри, неважко зрозуміти, чому слід цінувати лікувальні властивості забрусного меду, а тим більше - забрусу. Слід зауважити, що, швидше за все, у забрусному меді і у забрусі, крім лізоциму, присутні прополіс і квітковий пилок, які також благотворно впливають на людський організм.

 

 

У народній медицині забрусний мед здавна застосовують для лікування багатьох захворювань. Науковці та практики встановили, що забрус ефективний при лікуванні інфекцій, дисбактеріозу кишечника, нежиті, сінної лихоманки, запалень придаткових пазух носа та ін.. Звикання збудників хвороб до лікувальних компонентів забрусного меду не відбувається, він також не викликає алергії, що вигідно відрізняє його від звичайних медикаментів. Одужання зазвичай настає швидко і без ускладнень.

 

При захворюванні органів травлення рекомендується жувати забрус, це викликає сильне слиновиділення, і, як наслідок, поліпшуються секреторна і рухова функції шлунка. Крім того, складові компоненти забруса покращують обмін речовин, кровообіг, працездатність, зміцнюють ясна, слизову оболонку рота, гортані і шлунка. Забрусний мед підвищує імунітет до простудних захворювань. Дорослим і дітям корисно застосовувати в профілактичних цілях навесні і восени для попередження грипу, нежитю, гаймориту.

 

Вживати його треба 2-3 рази на день по 1 столовій ложці (дітям - по 1 чайній ложці). Якщо при вживанні якась частина воску з забрусного меду потрапить у шлунок, то цього боятися не треба, оскільки бджолиний віск у шлунку не перетравлюється, але зате він має чудову властивість адсорбувати (вбирати) побічні продукти обмінних процесів і очищає наш організм на зразок таблеток активованого вугілля.