Віск зцілює не лише людину, а й оселю

Зазвичай цей продукт бджільництва купують надзвичайно старі бабусі, які готуються до останньої в житті церемонії. Тому я висловив цікавість, коли від свого попутника почув, що той збирається йти на базар за воском.

 

Особисто я винайшов рецепт, за допомогою якого можна зміцнити енергетичне поле людини, підвищити його потенціал, – розповів Боєслав.– Проте яким би складним не було захворювання, дуже важливо, щоб цю процедуру людина виконала самостійно. Отож треба лягти, а тарілку з водою поставити собі на лоб. Тримати її потрібно хвилин п’ятнадцять. Обережно підводяться. Тарілку ставлять на стіл, а за цей час має розтопитися віск. Речовину неперервним струменем виливають у тарілку з водою. Повторюю: якою хворою не була б людина, дуже важливо, аби тарілку з лоба вона зняла самостійно. Зазвичай вилитий у воду віск набуває «горбатої» конфігурації. Цей шматочок воску виймають з води й кладуть під подушку, вранці процедуру повторюють знову. Приблизно за десять днів «горбата» конфігурація воску щезне, а це означатиме, що енергетичне поле людини вирівнялося.

Уже не одне тисячоліття воском лікують не лише тіло, а й душу, запалюючи свічки… Але уявіть собі, що нині з’явилася небезпека, що в глобалізованому світі може зникнути й свічка. Одна знайома, що побувала в Італії, розповідала мені, що в одному католицькому храмі цієї країни вона не побачила свічок. Замість того, щоб їх запалити, люди просто кидають монету, щоб в статуетці загорівся вогник… Розумію, що від «еволюції» нікуди подітися, але згадуючи про втрати від сучасного «прогресу», я згадую розповідь одного психолога. Якось він запитав у знайомого: «Чи може заєць забігти далеко в ліс?». Відповідь була така: лише до середини, бо далі заєць бігтиме вже з лісу» Так само й з нашою еволюцією: проникливий погляд спостерігає в ній шлях до деградації.

 

В людських оселях тепер мало хто запалює свічки… Особисто я останнім часом бачу одиниці людських осель, особливо у великих містах, які являють собою щось святе. Нема там ні свічок, ні вишитих речей... Можна уявити, скільки нечистої сили може завестися, якщо не піклуватися про дім як про храм…

 

Для очищення осель я б порадив простий давній праслов’янський рецепт. До речі, багато хто не знає, що неймовірно забруднює простір всіляка побутова техніка, у тому числі й телевізор. Отож, аби очистити хату, спочатку готуємося до обряду. Для цього в усіх кутках, за винятком туалета, кладемо сіль. Вона має простояти не менше трьох днів. Поряд з нею на підлозі кладуть очищену цибулю. Коли мине декілька днів, всю сіль збирають й нагрівають на сковороді. Добре, якщо вона потемнішає. Потім сіль викидають – чи то в унітаз, чи то в помийне відро. Помиї виливають в таке місце, куди ніхто не ходить.

 

Після цього запалюють тонку воскову свічку й проходять з нею по всіх кімнатах. Треба йти від вхідних дверей за годинниковою стрілкою. При цьому повторюють: «Не переступить зло цього порога, оселя ця належить Дажбогу!». Потім свічку ставлять на столі, від неї запалюють ще чотири свічки. Перед ними ставлять тарілку білого кольору, в яку кладуть сушений полин. Підпалюють його. Коли трава почне тліти, знову проходять по всіх кімнатах, окурюючи їх. При цьому повторюють слова, наведені вище.

 

Коли всі кімнати пройдено, в тарілку з тліючим полином наливають відвару лепехи, щоб з цієї маси можна було викачати кульки. Її залишають в шухлядці, накривши серветкою, а рідиною, яка залишилася, натирають плінтуси. Через два тижні кульку знову підпалюють в тарілці й ще раз проходять всі кімнати. Після цього викидають її в швидку воду або в унітаз.

 

Так робили наші предки. Чи ж не варто скористатися їхнім досвідом?